dyarynych

Давно нічого не писав, бо якось жалко було часу, та і показувати нічого—все рухається повільно, не до цього. Але ось щось найшло бажання показати чим займався останні 2 місяці і знов нічого не писати із спокійною душею. Так от, по порядку. Всі пікчі тикаються.



Шрифти.


Згори донизу: Продовження історії Terraformer, поки Regular і Bold, а також шматок Extra-Bold .
Далі—геометричний ґротеск, роздуми на тему Футури, ґотема і тих, що з ними. Мені здається що зараз потрібен новий гарний, моцний ґротеск, не знаю чи зможу його зробити)

( Ще картинки, десь 3 мб. )

Продовжую роботу над новим шрифтом, ось зразок того ще є зараз. Планується в чотирьох накресленях (Звичайний+Напівжирний+курсиви до обох), але хочеться як слід попрацювати над скелетом, що потім було легше. Задумував його як сучасний акцидентний ґротеск на sci-fi тематику.

Нещодавно завітав на виставку, організовану 4-м блоком. Виставка дуже гарна, особливо сподобались французькі і східні роботи. Приємно здивувала наявність кількох робіт справжніх легенд графічного дизайну—Поли Шер (нажаль, тільки один постер) і Шигео Фукуди (земля йому пухом, пішов від нас у січні). Жаль не було нікого буклетику чи брошурки, мабуть то було задорого.
Фото на флікері

Думки про моноширинні шрифти не залишають моєї голови, тож я за порадою пана Андрія Шевченко, підійшов до справи з модульного боку, крім того вже маючи невеликий досвід. Вийшло таке:

Приклад вжитку (плакат фейковий, якщо що)

Думаю, що далі з ним робити, може відіслати на конкурс паратайпу.

Недавно заглянув у поштову скриньку, і знайшов там пакунок із Гааґи — новий каталог шрифтів студії Typotheque. Настрій бу кепський, а як відкрив конверт, зразу покращився.

А через півгодини, риючись у батьковій бібліотеці знайшов дуже гарну книжку, для мене так взагалі безцінну. Називається  «Книгопечатание как искусство. Типографы и издатели xviii–xx веков о секретах своего ремесла». Вже прочитав статтю Джамбатісти Бодоні і вражений мудрими словами, які дуже надихають працювати і відкидають купу питань.

Вчора був у справах на Подолі і випадково зайшов на виставку у галерею ЦСРМ. Випадково, тому що просто задивився на постер біля входу, а потім подумав чому б не зайти. Зайшов і не те щоб охнув, але враження приємні. Дуже яскравий, при цьому спокійний і медитавний живопис.
Раджу сходити, виставка лише до 10 липня.

Давно нічого не писав, вирішив ось катнуть пару рядків. Приводом стало коротеньке інтерв'ю із актором, який мені дуже подобається у журналі LQ (так, я читаю жіночі журнали:)). Це Вігго Мортенсен, актор відомий за ролі Арагорна у Володарі Кілець, Френка Гопкінса у фільмі Ідальго та інших, ось його профайл на IMDB. Він мені і так подобався, дуже натхненний у нього образ, та й просто симпатичний мужик, а вчора я дізнався що він ще й дуже гарний фотограф, поет (не можу оцінити, бо не дуже розбираюсь в поезії) непоганий художник і чудовий музикант (музика справді чарівна, і дискографія вражає).
Деякі його фото: тиць
На цьому ж сайті є фрагменти його музичних творів і віршів.
Нажаль, всі його твори розкидані в жахливому хаосі по інтернету, то ж треба витрати досить багато часу шоб знайти і впорядкувати трохи, а зараз зовсім немає часу. Але якщо знайду щось, зразу ж допишу сюди.

Кілька тижнів покреслив у блокноті, і ось перші літерки. Натхненний Оптімою Германа Цапфа і одним із шрифтів, які я найбільше люблю — Meta. Назви поки що не придумав.
Тицяється.

За всіма справами зовсім забув похвалитися новою камерою. Після вкраденого в мене Олімпусу вільних 600 американських президентів в мене так і не з'явилося, тож думку про цифродзеркалку я полишив до кращих часів. Натомість обзавівся от такою «вєщью» – Praktica BC1, майже новою, ще в маслі, мейд ін ГДР.

Ну не можу я без великого фотоапарата, байдуже цифрового чи аналогового. Зразу ж витратив (не втримався), солідну суму на кілька плівок серед них Fujifilm Reala (дорого, собака). Коли мав перший досвід плівкогового фото, десь років із 5 тому, то був студентом і грошей геть не мав, тож знімав на всіляке шайзе. Побачим шо вийде на цей раз.